Перевершуємо сподiвання
клієнта

У суспільстві та серед представників бізнесу склалось хибне уявлення, що банкрутство – це безумовна ліквідація підприємства та припинення господарської діяльності. Розвиток міжгосподарських відносин та імплементація права Європейського союзу у вітчизняне законодавство змінює вектори та завдання процедури банкрутства. На сьогоднішній день ця процедура – це не рух в нікуди, а «очищення», «лікування» бізнесу.

Практика конкурсного процесу ставить перед собою завдання насамперед відновлення платоспроможності суб’єктів господарювання, розвиток, а не припинення; виведення бізнесу на новий, вищий щабель розвитку за рахунок антикризових заходів.

Правники ЮК «Колегіум» мають значний досвід участі в процедурах відновлення платоспроможності боржників та банкрутства, як на стадії позасудового врегулювання, так і в процесі судового провадження. Наші фахівці нададуть Вам кваліфіковану допомогу та запропонують вихід з складних ситуацій, в тому числі:

– антикризові заходи – розробка планів оптимізації бізнес-процесів, бізнес-планів, виявлення слабких місць, ліквідація збиткових ділянок, допомога учасникам підприємства щодо виведення його зі стану неплатоспроможності.

– учасникам, засновникам підприємства – якщо керівник ухиляється від виконання рішень учасників або створює небезпеку неплатоспроможності чи захоплення підприємства і звільнити його неможливо в силу бюрократичних перепон трудового законодавства, рішення учасників підприємства про зміну системи органів управління або про відкриття ліквідаційної процедури припиняє повноваження небажаних керівних осіб підприємства, повноваження органів управління переходять до створених учасниками нових органів управління або до ліквідаційної комісії. В подальшому, після звільнення конфліктних працівників, ці процедури за рішенням учасників можуть бути припинені, і підприємство з новим керівником продовжуватиме нормальну господарську діяльність.

– керівнику підприємства – конфліктні ситуації, які виникають між органами управління та учасниками товариства, ефективно вирішуються в процедурі провадження справи про банкрутство, коли повноваження учасників підприємства щодо управління останнім припиняються.

– кредиторам підприємства – при простроченні боргу кредитор, як правило, звертається до суду, а потім очікує, поки Державна виконавча служба стягне борг. Очікування може тривати роками. В цей період боржник може продати все майно, а потім «розводити» руками – нічого нема. Процедура банкрутства є більш динамічною – з моменту призначення арбітражного керуючого боржник не може здійснювати продаж майна або обтяжувати його зобов’язаннями в силу законодавчих обмежень. При цьому така заборона наступає автоматично з моменту винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство. Крім того, процедура банкрутства обмежена в часі – кредитори повинні отримати належні їм кошти на протязі 6-24 місяців з моменту відкриття провадження. Будь-які відстрочення або розстрочення погашення боргу можливі тільки за згодою кредиторів.

– підприємству-боржнику – кредитори підприємства при вирішенні питання погашення своїх кредиторських вимог керуються тільки своїм приватним інтересом – отримати власні кошти. Інтереси підприємства – боржника їх не цікавлять. Натомість, в конкурсному процесі одним з головних завдань арбітражного керуючого є відновлення платоспроможності, погашення вимог кредиторів з найменшими втратами для боржника або відстрочення їх на більш тривалий термін.

– в корпоративних спорах – процедура банкрутства може поставити крапку на будь-яких корпоративних спорах, оскільки після порушення справи про банкрутство, зазвичай, зупиняються будь-які спори щодо корпоративних прав та управління підприємством.

Для виконання вищенаведених завдань ми можемо здійснювати та брати участь в:

• антикризовому управлінні, оптимізації бізнес-процесів;
• реструктуризації, санації та ліквідації підприємств;
• процедурах захисту від кредиторів та недобросовісних боржників;
• ініціюванні, введенні в процедуру банкрутства та, навпаки, виведення з безпідставно порушеної процедури банкрутства;
• продажу активів шляхом організації та проведення процедур аукціону, конкурсу, обміну активів на пасиви тощо;
• розробці та впровадженні планів санації, бізнес-планів, мирових угод та ін.