Правник Ростислав Пазина: «Коли є бажання щось вирішити, то достукатися до органів влади цілком реально»
Чи рухається Україна в сенсі імплементації законодавства в напрямку Європи, чи реально сьогодні вирішувати питання в рамках громадських формувань і чи довіряють люди юристам – про ці та інші актуальні питання з нагоди Дня юриста говоримо з головою відділення Асоціації правників України в Закарпатській області Ростиславом Пазиною.
- Пане Ростиславе, у вас таке широке коло інтересів та занять – голова Асоціації правників Закарпаття, голова Громадської ради при ДФС, керівник приватною юридичної компанії… Розкажіть трішки про коло роботи сучасного юриста, і давайте розпочнемо з Асоціації. Що це за організація, з якою метою створена, як давно вона існує?
- Закарпатське відділення Асоціації створене в 2014 році. Перше завдання організації, я вважаю, – професійне спілкування правників, взаємний обмін інформацією, новими знаннями, старими проблемами, і саме підвищення професійного рівня – наша основна мета, і з нею ми успішно справляємося.
Друга ціль створення – підвищення ролі й функції правників і юристів, бо це загалом універсальна асоціація, і до неї можуть входити і адвокати, і арбітражні керуючі, і прокурори, і тим Асоціація й цікава, що об’єднує представників різних, іноді навіть дуже вузьких напрямків юриспруденції.
Третє завдання зрештою – захист наших членів від протиправних дій, обмеження у вчиненні їхніх прав. На щастя, нам з цим в Закарпатській області не доводилося зустрічатися.
- Ви зачепили доволі цікаву тему – популяризація роботи правників. З огляду на те, що правниками загалом є й прокурори, і судді, і нерідко через низку об’єктивних та суб’єктивних чинників з ними пов’язані численні скандали, у мене виникає питання – як вдається популяризувати роботу юриста? Чи є довіра до таких спеціалістів?
- Я не думаю, що до професії юриста довіра змінюється залежно від суспільного чи політичного середовища. Залежно від зміни обстановки ми можемо оцінювати рух запитів на юридичні послуги, чи виникає в них потреба тощо. Зараз спостерігається період економічного спаду, причому не тільки в Україні, але і в Європі, й, відповідно, доходи людей, споживчий попит знижується, в тому числі на послуги юридичного формату. Але життя йде, у людей час від часу виникають певні труднощі, тож доводиться звертатися й до правників… Зараз, до речі, податкова не лютує, клієнтів по податкових справах у всіх судах суттєво поменшало, причому настільки, що, приміром, ми вже рік чи навіть і два тому на фірмі ліквідували податковий підрозділ, немає масової потреби в податкових юристах. Це добре, бо це в першу чергу означає, що бізнесу легше розвиватися і немає потреби витрачати сили й кошти на непродуктивні витрати, можна займатися своєю справою – зароблянням прибутку і задоволенням потреб у своїх товарах чи послуг.
- Упродовж останніх кількох років в Україні наче гриби після дощу створюються Громадські ради. Ви теж очолюєте одну з них – при ДФС у Закарпатській області. Як юрист відчуваєте дієвість таких утворень?
- Створення громадських рад за попередні роки було модним трендом під впливом загальної тенденції до розвитку громадянського суспільства. Так, у в 2014-2015 роках було створено масу громадських рад на підставі відповідної урядової постанови, держава прагнула показати свою готовність до розвитку громадянського суспільства, з цього приводу керувалася європейським досвідом та порадами відповідних спеціалістів. І ніби чиновники все зробили гарно, але при цьому забули на самому старті надати громадським радам статус юридичної особи. І в підсумку ці громадські утворення є певною мірою беззубими, приміром, ми направляємо запити, а відповіді нам якщо й приходять, то ми не можемо оскаржити дії чи бездіяльність того чи іншого нашого респондента в суді. Якби у нас був належний інструмент, то Громадська рада мала би вже кілька сотень позовів і могла би дієвіше захищати права тих, хто справді цього потребує.
Другою складністю роботи є те, що в останній рік мода і тренд в напрямку створення громадських рад в чиновницькому середовищі явно послабилися. Кілька років тому це була політична мода, зараз вона, на жаль, минає. Ми бачимо це в першу чергу по відписках на наші листи замість розгляду питання. І в якійсь мірі це призводить до того, що багато хто з активних членів громадських рад у цій діяльності розчаровується. Але це явно тимчасова тенденція, певен, вона швидко зміниться.
Щодо ефективності, користі, то насправді я би назвав цю роботу продуктивною там, де насамперед люди продуктивні. В принципі, як і всюди, – кадри вирішують усе. Коли є бажання серйозне щось вирішити, врегулювати, покращити, то зробити це можна, тобто, достукатися до органів державної влади цілком реально.
- Чи можете розказати про діяльність організації на конкретних прикладах? Приміром, до вас звернулися з такою-то проблемою – її вдалося вирішити…
- Насамперед хочу сказати, що від початку роботи встановили собі правило не вирішувати індивідуальні питання Іванова чи Сидорова, якому не пропускають якусь фуру через кордон або призначили податкову перевірку, а намагатися приділяти більше уваги таким питанням, які мають певні тенденції чи виникають через якісь юридичні колізії й стосуються багатьох. Хоча однозначно не ігноруємо й індивідуальні проблеми – підсилюємо їх у разі потреби, надсилаємо листи, контролюємо тощо.
Ми намагаємося допомагати підприємцям у глобальних питаннях, приміром, у питанні застосування касових апаратів для продавців пива чи РРО – ми втрутилися в це питання з відповідним баченням, і мені здається, що таки вдалося допомогти підприємцям. Наші ж правники розробили (і Закарпаття єдине в цій ініціативі), – ідею запровадження єдиного рахунку для сплати всіх податків, і вже Кабмін, наскільки мені відомо, втілив її в проекті змін до Податкового кодексу. Ще одна закарпатська ініціатива – адміністрування місцевих податків по нерухомості й землі місцевими органами влади. Теж, наскільки мені відомо, на державному рівні замислилися над цим, і в разі запровадження така ідея могла би допомогти розвантажити самі органи ДФС.
Також власне закарпатською ініціативою (аналогів немає по Україні) є робота в рамках Громадської ради при ДФС «гарячої лінії». Вона добре розрекламована в Інтернеті, на всіх пунктах пропуску є оголошення з відповідним номером телефону, за яким можуть звернутися по допомогу представники бізнесу. Певна річ, це не стосується питань щодо процедурних питань у роботі митниці, а в основному тих, які виникають при здійсненні операцій з експортом-імпортом (буває, виникають затримки) тощо. І відверто – я звертаюся до представників митниці, й у більшості випадків ці питання вдається дуже оперативно вирішувати. Хоча трапляється й таке, що доводиться пояснювати людям, що утиски з боку митників, які, на їхню думку, мають місце, насправді є правомірними діями працівників митниці у рамках чинного законодавства, і ми тут не можемо нічим допомогти.
Загалом ми як Громадська рада вважаємо своїм завданням не тільки захист інтересів платників, але й захист інтересів працівників фіскальної служби. Приміром, коли на рівні міністерства фінансів чи самої фіскальної служби починають народжуватися якісь ініціативи, які на шкоду всім разом, які перевантажуватимуть працівників недоречними речами, невластивими функціями, то ми теж готуємо відповідні рекомендації, бо захищати слід усіх. Тобто, ще раз повторюся – ми намагаємося працювати на загальний інтерес, а не персональні питання.
- Ми постійно говоримо про те, що Україна рухається в Європу. Певна річ, про повну імплементацію наших законів до європейського законодавства говорити ще зарано, але цікаво було б почути від вас як юриста, наскільки в юридичному сенсі той рух таки відчутний? Бодай кілька прикладів, які є дієвими у вашій сфері?
- Маршрут у європейському напрямку є – попри все, хто і що би не говорив чи не критикував. Я не можу робити загальні оцінки – можу тільки оцінювати те, з чим власне працюю. Так, ми відчуваємо зміни в певних стандартах і адміністративній діяльності державних органів. Це плюс. Це, наприклад, єдині кабінети, єдині вікна. Дуже подобаються, й багато людей вже встигли оцінити їх, електронні сервіси реєстраційних підрозділів, надання розширення діяльності самих електронних баз, сучасне спілкування з податковою службою, управлінськими органами. Загалом – електронізація полегшила всю роботу. Судячи з певних проектів, невдовзі нас ще чекають зміни в законодавстві, які певною мірою наближені до європейських норм і стандартів. Приміром, прописані в проекті Податкового кодексу, ухваленого цього тижня в І читанні, позиція щодо надання 5-тирічних податкових канікул новоствореним підприємствам – це європейська традиція. Таке є в Німеччині, Угорщині, Словаччині (хоча й не на такий тривалий термін), і насправді це зручно. Інша річ, що у нас у нас це може призвести до певного «перегибу» – у нас люди через 5 років почнуть закривати один бізнес і відкривати іншій, й брати нові канікули… Але це все одно сприятиме розвитку ділової активності, й навіть якщо ведення бізнесу буде не дуже вигідним українській податковій системі, то все одно воно буде вигідним українській державі в цілому, бо ділова активність – це ділова активність, якщо підприємство і скористається пільгою, то все одно зароблені ним гроші залишаться в місті чи селі й зроблять оборот комусь іншому, дадуть роботу тощо. Якби ми ще по європейській традиції зробили зарплати в державному секторі такі, за які реально можна прожити, та оборот повністю безготівковим – то тоді ми швидко зажили б по-європейськи. Але загалом є питання, які справді ще потребують удосконалення, і це стосується, приміром, низки нюансів в адміністративному процесі. Я щиро сподіваюся, що європейці нам кілька разів ще підкажуть – і зрештою ці нюанси можуть бути враховані. Нам до Європи в принципі ще йти і йти, але ми йдемо!
- Пане Ростиславе, на такій оптимістичній ночі – що б ви побажали колегам з нагоди Дня юриста?
- Насамперед я побажав би одне – зуміти працювати так і стільки, щоб час і на сім’ю, й на особистий простір ще залишався. Загалом вважаю, що тенденція довгих робочих днів у юристів, а це є масово, не є правильним трендом, нам треба вчитися в закордонних колег знаходити час на себе, щоб життя було повним. Успіхів!
Записала інтерв’ю Ганна Удут
https://zakarpattya.net/%d0%9f%d1%80%d0%b0%d0%b2%d0%bd%d0%b8%d0%ba-%d0%a0%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b8%d1%81%d0%bb%d0%b0%d0%b2-%d0%9f%d0%b0%d0%b7%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%9a%d0%be%d0%bb%d0%b8-%d1%94-%d0%b1%d0%b0%d0%b6%d0%b0/
